українська    русский    english


Мікробіологічні аспекти оптимізації продукційного процесу культурних рослин
міжнародна науково-практична інтернет-конференція
(16–18 червня 2015 р.)





Головна сторінка

Умови участі в конференції

Вимоги до матеріалів

Збірник матеріалів

Контакти



Секція 1
Ґрунтова мікробіологія
 
Секція 2
Рослинно-мікробні взаємодії
 
Секція 3
Мікробні препарати у землеробстві


Пошук по сайту:

(результати відкриються у новій вкладці)

     Сьогодні науковцями проводяться активні дискусії щодо ролі мікроорганізмів в еволюції еукаріотів. Проте вже не викликає сумніву, що симбіози й асоціації мікроорганізмів з рослинами є основою існування останніх. Коріння рослин знаходиться у щільному оточенні мікроорганізмів При цьому вони формують комфортні умови для живлення рослинного організму. Повноцінні мікробні угруповання сприяють активній міграції поживних речовин до коренів, оскільки саме мікроорганізми забезпечують контакт кореневої системи з ґрунтовими агрегатами, на яких адсорбовано поживні речовини. Сумарна поглинальна здатність мікробно-рослинних симбіозів і асоціацій набагато перевищує відповідні показники власне коренів. Зрозуміло, що за умови гармонійного формування мікробних угруповань поглинальна активність рослинно-мікробних асоціацій і симбіозів буде підсиленою, і навпаки, при обмеженні розвитку мікроорганізмів у кореневих сферах рослин через вплив антропогенних факторів, передусім технологічних, надходження сполук біогенних елементів до рослинного організму буде обмеженим.

     Крім суто механічного збільшення площі поглинальної поверхні кореневої системи, мікроорганізми, внаслідок інтенсивної ферментативної діяльності та продукування вторинних метаболітів, впливають на доступність для рослин важкорозчинних сполук біогенних елементів. Експериментально доведено, що позбавлення рослин необхідної мікрофлори призводить до зниження інтенсивності кореневого живлення до 15 і більше разів. До корисного впливу мікроорганізмів на продукційний процес культурних рослин слід віднести також здатність до біологічної азотфіксації, синтезу фітогормонів та вітамінів. Важливим є їх участь у контролюванні збудників різних захворювань за рахунок продукування антибіотиків, ферментів, здатних до лізису клітинних стінок фітопатогенних грибів, а також забезпечувати ефект індукованого імунітету.

     Отже, в системі ґрунт–мікроорганізми–рослина ґрунтові бактерії і мікроскопічні гриби є незамінною і невід'ємною складовою. Саме тому рослина, що забезпечена повноцінним комплексом мікроорганізмів, одержує повноцінне живлення, значною мірою — захист від патогенів і, як наслідок, реалізує свій потенціал урожайності.

     Зазначена інформація свідчить про можливість регулювання мікробіологічних процесів у ґрунті з метою оптимізації продукційного процесу культурних рослин, виробництва сільськогосподарської продукції і збереження родючості ґрунтів. Необхідність корекції складу мікроорганізмів в агроценозах є особливо актуальною для сучасного землеробства, оскільки протягом останніх 50–70 років, унаслідок необґрунтованого застосування мінеральних добрив, пестицидів, порушення сівозмін тощо у більшості ґрунтів суттєво порушено співвідношення між корисними і патогенними для рослин мікроорганізмами. Окремі види бактерій, які завжди вважалися індикаторами родючих ґрунтів, знаходяться на межі зникнення. Їх місце займають нетипові для кореневої зони рослин мікроорганізми, які виконують нетипові функції — замість оптимізації кореневого живлення вони паразитують на рослинному організмі. Наслідки відомі: навіть за достатнього внесення добрив у ґрунт культура не здатна реалізувати свій генетичний потенціал, оскільки надходження біогенних елементів до коріння обмежене, при тому, що розвиток шкодочинних мікроорганізмів не зустрічає спротиву.

     Проте технологічно цілком можливим є штучне привнесення агрономічно корисних мікроорганізмів. На цьому базується ідея застосування мікробних препаратів в екологічно безпечних технологіях вирощування сільськогосподарських культур. За узагальненими даними, використання біопрепаратів у технологіях вирощування культур сприяє зростанню їх урожайності у межах 15–25 %. Бактеризація також забезпечує покращення якості продукції внаслідок впливу фізіологічно активних речовин, що продукуються інтродукованими в агроценоз мікроорганізмами, на ферментні системи рослин. Разом із тим, не до кінця з’ясованими залишаються такі питання як оптимальність агрофонів при застосуванні мікробних препаратів, особливості перебігу біологічних процесів у кореневій зоні рослин за цих умов, механізми формування індукованого імуногенезу та ін.

     Є сподівання, що дослідження учасників конференції допоможуть з’ясувати окремі сторони взаємовідносин рослин з мікроорганізмами, глибше розкриють значимість бактерій і мікроміцетів у забезпеченні повноцінного продукційного процесу сільськогосподарських культур.

     Бажаю всім учасникам конференції успішної роботи, нових творчих контактів, нових ідей і наукових досягнень.

     Проф. В. В. Волкогон, директор Інституту сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України

     

     

     Вельмишановні колеги! Запрошуємо Вас взяти участь у Міжнародній науково-практичній інтернет-конференції «Мікробіологічні аспекти оптимізації продукційного процесу культурних рослин», що відбудеться 16–18 червня 2015 р.

     Тези доповідей учасників конференції будуть розміщені на інтернет-сайті, надруковані у збірнику та надіслані за вказаною у заявці адресою.

     Організаційний комітет запрошує до участі в конференції вчених, викладачів вищих навчальних закладів, докторантів, аспірантів, а також фахівців, які займаються даною проблематикою.

Оргкомітет

     


Організаційний комітет:

          Гадзало Я. М. — голова (Київ)
          Волкогон В. В. — співголова (Чернігів)
          Козар С. Ф. — заступник голови (Чернігів)
          Бова Т. О. — секретар (Чернігів)
          Агеєв В. О. (Чернігів)
          Бойко А. Л. (Київ)
          Горбань В. П. (Чернігів)
          Іутинська Г. О. (Київ)
          Йовенко А. С. (Чернігів)
          Курдиш І. К. (Київ)
          Патика В. П. (Київ)
          Підгорський В. С. (Київ)
          Чучвага І. Г. (Чернігів)

Корисні посилання:
 
Національна академія аграрних наук України
 
Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН
 
Товариство мікробіологів України ім. С. М. Виноградського
 
Міжвідомчий тематичний науковий збірник «Сільськогосподарська мікробіологія»
 
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
 

© ІСМАВ НААН, м. Чернігів, 2015